Як лабораторні тести допомагають контролювати перебіг хронічних захворювань?

Як лабораторні тести допомагають контролювати перебіг хронічних захворювань?

Наявність хронічного захворювання — це не вирок, а частина життя, до якої варто підходити з ухилом у відповідальність. Сучасна медицина надає не лише можливість лікувати хронічні недуги, а й активно тримати їх під контролем, запобігати рецидивам і покращувати якість життя. Найнадійнішим інструментом у цьому процесі є лабораторна діагностика.

У Лабораторії IQLab ми ставимо акцент на комплексному підході та регулярному моніторингу. Адже лише завдяки аналізам можна отримати об’єктивну картину стану пацієнта ― своєчасно виявити перебіг, зрозуміти динаміку лікування і скоригувати тактику терапії. У цій статті ми розповідаємо про роль лабораторних тестів в контролі найпоширеніших хронічних хвороб ― діабету, серцево-судинних захворювань, аутоімунних станів, хвороб нирок, функції печінки та онкопатологій.

 1. Діабет: контроль глюкози, HbA1c, ліпідів і попередження ускладнень

  • Глюкоза натще та 2-годинний глікемічний контроль — дозволяє оцінити рівень цукру в межах добових стрибків.
     

  • Глікований гемоглобін (HbA1c) — дає уявлення про контроль діабету за останні 2–3 місяці. Ціль для типу 2 — <7 %, для типу 1 — може бути нижчою, залежно від інструкцій лікаря.
     

  • Ліпідограма — аналіз холестерину (ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів) для оцінки ризику судинних ускладнень.
     

  • Функціональні аналізи нирок — креатинін, сечовина, альбумінурія ― важливі для раннього виявлення діабетичної нефропатії.
     

  • Вітаміни D і B12 — допомагають попередити невропатії та порушення імунітету.
     

  • CRP, СРБ — маркери запалення, можуть сигналізувати про гострі інфекції чи метаболічний дисбаланс.
     

 

 2. Серцево-судинні захворювання: жити активно і безпечно

  • Ліпідограма — регулярний контроль холестерину і співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ критично важливий після перенесеного інфаркту чи інсульту.
     

  • *С-реактивний білок (CRP) — високоочутливий тест (hs-CRP) показує хронічне запалення стінки судин і ризик атеросклерозу.
     

  • Функція печінки і нирок — печінка виробляє ліпопротеїни, а нирки фільтрують препарати, призначені для лікування.
     

  • Глюкоза та HbA1c — діабет — один з основних факторів ризику хвороб серця.
     

  • Електроліти та BNP — важливі при серцевій недостатності для оцінки об’єму рідини і роботи серця.
     

 3. Аутоімунні розлади: діагностика — запорука точності терапії

  • С-реактивний білок (CRP) та ШОЕ — оцінюють активність запалення.
     

  • Специфічні антитіла — ANA, anti-dsDNA, AТПО, anti-CCP та інші — вказують на активність автоімунного процесу.
     

  • Рівень комплементу (С3, С4) — зниження свідчить про споживання системою імунітету.
     

  • Клітинні аналізи крові — допомагають виявити лейкоцитоз, лімфопенію чи інші зрушення.
     

 

 4. Хронічні захворювання печінки: профілактика ускладнень

  • Ферменти печінки (АСТ, АЛТ, ГГТ, ALP) — ранні ознаки печінкових уражень.
     

  • Білірубін, альбумін, протромбіновий час — показують функціональний резерв печінки.
     

  • Вірусологічні маркери (HBsAg, anti-HCV) — визначають інфекційні причини ураження.
     

  • СА19-9, AFP — при потребі — для контролю при ураженні пухлиною.
     

 5. Хронічні хвороби нирок: ранній старт терапії

  • Креатинін, сечовина, eGFR — показники функції нирок та прогресу хвороби.
     

  • Протеїнурія, альбумінурія — маркери пошкодження клубочків, важливі для діабетиків.
     

  • Електроліти (Na, K, Ca, P) — йони порушуються при нирковій недостатності.
     

  • Гемоглобін, еритропоетин — анемія є звичним супутником nефропатій.
     

 

 6. Онкологічний контроль: раннє реагування на зміни

  • Онкомаркери (PSA, CA125, CEA, AFP) — моніторинг динаміки при вже встановленому діагнозі або підозрі.
     

  • Загальний аналіз крові, тромбоцити — допомагають контролювати побічні ефекти терапії (хіміотерапії, променевого лікування).
     

  • Біохімічні показники печінки, нирок — важливі для профілактики токсичного навантаження.
     

 

 Чому регулярність — це ключ до успіху

  1. Трендовий аналіз — найбільш ефективний спосіб контролю;
     

  2. Адаптація лікування — дози препаратів змінюються в залежності від динаміки;
     

  3. Раннє виявлення ускладнень — запобігає кризам і госпіталізаціям;
     

  4. Корекція ЗСЖ, фізичної активності, дієти — терапія без таблеток.
     

 

 Як часто здавати аналізи?

  • Діабет, гіпертонія, серцеві: 1–2 рази на рік мінімум.
     

  • Аутоімунні: кожні 3–6 місяців, згідно призначення.
     

  • Онко-контроль: у точності за рекомендаціями лікаря.
     

  • Печінка, нирки: щонайменше раз на рік, краще — кожні 6 місяців.
     

 

 Підсумок

Лабораторні тестування ― не просто цифри, а критично важливий інструмент, що дозволяє чинити стратегічний вплив на хід хронічного захворювання. У Лабораторії IQLab ви знайдете комплексний підход, точні методики аналізу та професійні консультації для ефективного контролю над своїм станом.

Здоров’я — це найцінніше, а регулярна діагностика — ваш визнаний союзник на шляху до його збереження.