Аналіз крові на рівень мікробіоти кишечника: міф чи реальна діагностика?

Аналіз крові на рівень мікробіоти кишечника: міф чи реальна діагностика?
 

У медичному світі останніми роками дедалі частіше звучить новий термін — «мікробіота крові». На тлі зростаючого інтересу до мікробіому кишечника з’явились дослідження, які нібито дозволяють виявляти фрагменти кишкової мікрофлори… в аналізі крові. Але чи справді це діагностично значуще? Наскільки ці методи точні, і чи можна на підставі таких результатів робити висновки про стан кишечника, імунітету чи запальних процесів?

У Лабораторії IQLab ми відстежуємо останні наукові розробки та клінічні підходи, тому в цій статті спробуємо чесно розібратись: що є науково обґрунтованим, а що — лише красивим маркетингом.

Що таке мікробіота крові?

Традиційно вважалося, що кров — стерильна. Присутність бактерій чи їхніх фрагментів у крові вважалась ознакою сепсису чи інфекційного ураження. Проте останні дослідження, засновані на методах секвенування (наприклад, 16S рРНК), показали: у зразках крові здорових людей іноді можна виявити сліди мікробної ДНК, ліпополісахаридів (LPS), пептидогліканів або навіть мікроскопічних компонентів бактерій.

Ці фрагменти не свідчать про зараження, але можуть бути маркером проникності кишкового бар’єру — так званого «leaky gut», або синдрому підвищеної кишкової проникності.

Як мікробіота кишечника потрапляє в кров?

Причини потрапляння компонентів мікробіоти в кров:

• порушення цілісності епітелію кишечника (бар’єрна дисфункція);
   

• хронічне запалення слизової;
   

• імунодефіцити або аутоімунні процеси;
   

• порушення мікробного балансу (дисбіоз);
   

• дієтичні фактори, вживання алкоголю, деякі препарати (антибіотики, НПЗП).
   

Чи існує точна лабораторна діагностика мікробіоти через кров?

Станом на сьогодні не існує загальновизнаного стандарту аналізу крові, який би дозволяв надійно і репродуктивно оцінити «рівень» або «якість» мікробіоти кишечника.

Деякі приватні лабораторії пропонують тести на:

• LPS (ліпополісахариди) — компонент оболонки грамнегативних бактерій;
   

• Імунні маркери до мікробної ДНК або ендотоксинів;
   

• Маркер TMAO (триметиламін-N-оксид) — побічний продукт бактеріального метаболізму, пов'язаний із ризиком ССЗ.
   

Однак ці аналізи слід інтерпретувати обережно: вони не дають повної картини про стан кишкової мікрофлори. Їх основна роль — не оцінка складу мікробіому, а виявлення системного впливу дисбіозу або проникності кишкового бар’єру.

Аналіз крові ≠ аналіз кишкової мікробіоти

Щоб реально оцінити мікробіом, сьогодні використовують:

• аналіз калу методом ПЛР або секвенування (16S рРНК);
   

• тести на коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA) — продукт бактеріального обміну;
   

• індекси альфа- і бета-різноманіття — визначають багатство видів.
   

Натомість аналіз крові дозволяє лише опосередковано виявити наслідки дисбіозу — запалення, проникнення бактеріальних фрагментів, імунні реакції.

Зв'язок мікробіоти крові з імунною системою

Поява мікробних компонентів у крові активує толл-подібні рецептори (TLR) на клітинах імунітету. Це запускає системне низькорівневе запалення — один із ключових механізмів у розвитку:

• метаболічного синдрому,
   

• атеросклерозу,
   

• ожиріння,
   

• інсулінорезистентності,
   

• депресії та нейродегенеративних хвороб.
   

У цьому контексті мікробні фрагменти в крові не є причиною, але — маркерами і тригерами хронічного запалення.

Коли аналіз крові може бути корисним?

• При підозрі на синдром підвищеної кишкової проникності.
   

• У пацієнтів із ХЗЗК, аутоімунними захворюваннями, невизначеними запальними станами.
   

• Для оцінки системного запалення, пов’язаного з мікробною стимуляцією.
   

• У рамках досліджень впливу мікробіоти на метаболізм, психічне здоров’я чи алергії.
   

Що дійсно варто здавати?

У IQLab для оцінки стану кишкового бар’єру та впливу мікробіоти на організм ми рекомендуємо:

• CRP, феритин, IL-6 — оцінка рівня системного запалення
   

• LPS, TMAO — за наявності клінічних показань
   

• Імуноглобуліни (IgA, IgG, IgM) — для оцінки імунної відповіді
   

• Вітаміни B12, D, фолієва кислота — показники засвоєння в кишечнику
   

• Фекальний кальпротектин, лактобактерії, біфідобактерії — класичний мікробіомний профіль
   

Висновок

Аналіз крові на мікробіоту — не міф, але й не заміна класичній мікробіології. Це новий напрямок досліджень, який відкриває цікаві можливості, але ще не став золотим стандартом. Він не показує, які саме бактерії є в кишечнику, але може виявити, що їхній вплив вже вийшов за межі ШКТ.

У Лабораторії IQLab ми допомагаємо пацієнтам розібратися, які тести справді потрібні, а які — поки що більше маркетингові. Слухайте науку, а не модні заголовки — і ваше здоров’я буде в надійних руках.